Підліток і шкідливі звички

    Звичка — друга натура?
    Підростають наші діти... Із маленьких безпомічних діт­лахів вони перетворюються на підлітків. Зростають діти, і більш серйозними стають проблеми, з якими ми стикає­мось.
   Сьогодні мені б хотілося запропонувати вам замисли­тись про шкідливі звички, що підстерігають на життєвому шляху кожну людину, що здатні перекреслити все життя.
Як вберегти свою дитину від куріння, алкоголю, наркоти­ків? Можливо, ми не знайдемо сьогодні унікального рецеп­ту, але спробуємо розібратись у цій проблемі.
Звичка — друга натура... Як часто ми чуємо ці слова. Кожна людина має багато звичок, як шкідливих, так і ко­рисних. Звички — це автоматизовані дії, які виявляються незалежно від бажань людини. Корисні звички допомага­ють нам відчути себе зібраною людиною, організованою, го­товою до подолання труднощів. Вони допомагають людині під час стресу, в умовах дефіциту часу. На жаль, у людей — і дорослих, і дітей — самі по собі виникають не лише ко­рисні, але й шкідливі звички. Будь-яка звичка з'являється по випадково. В основі її покладено механізм підживлення. Якщо звичка отримала неодноразове позитивне підживлен­ня, то вона закріплюється і позбавитись її буде важко. Про­блему шкідливих звичок вирішують і психологи, і педаго­ги, зі шкідливими звичками дітей борються і батьки.
Чому підлітки починають палити, вживати алкоголь?
    Підлітковий вік — вік становлення. Підліток ще пога­но знає навколишній світ, самого себе. Він поспішає жити, увійти у світ дорослих людей, все хоче попробувати, про все скласти власну думку. Якщо ж до цього додати чимало нових проблем, перші розчарування, драми, то можна зро­зуміти, чому саме підліток такий схильний до вживання алкоголю, паління та наркоманії. Результати обстежень школярів, які мають шкідливі звички, дозволили скласти так званий рейтинг причин, що, на думку самих підлітків, відіграли найважливішу роль у прийнятті ними згубного рішення.
1) Бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповіда­ти своїй групі однолітків.
2) Бажання відчути нові приємні відчуття, про які так ба­гато розповідають освічені знайомі.
3) Цікавість, прагнення випробувати себе у новій, майже екстремальній ситуації.
4) Вплив авторитетної для підлітка людини.
5) Прагнення забутися, розслабитися, зняти напряг, не­приємні відчуття.
6) Прагнення демонстративного протесту.
   Таким чином, найбільш дієвою причиною залучення підлітків до алкоголю та інших шкідливих звичок є бажан­ня походити на своїх друзів, знайомих, відповідати вподо­банням свого оточення.
Чи варто обговорювати з дитиною проблему шкідливих звичок, якщо вони є у батьків?
   Існує дві головні причини, через які батьки ухиляються від розмов з дитиною про тютюн та алкоголь:батьки вважають, що не мають права говорити про це, адже самі палять або вживають алкоголь, батьки не вважають за необхідне торкатись цієї пробле­ми, тому що самі не палять і не вживають алкоголь і гада­ють, що їхнього прикладу для дитини достатньо.
   Шановні батьки, в обох випадках ви робите помилку. Незалежно від того, вживаєте ви самі чи ні, розмова на цю тему завжди корисна. Ваша дитина ще не визначилась, тому її може «занести» в будь-який бік. Дуже важливо не ухилятись від запитань дитини з приводу вашої особистої поведінки.
  Однак, чим більш відвертими будете ви, тим простіше буде вашій дитині зрозуміти те, що ви говорите. Напри­клад, ви можете сказати, що добре розумієте ту шкоду, яку завдає паління, але самі не в змозі позбавитись цієї звички. Якщо у вашій родині ніхто не палить і не п'є, то ви напевне подаєте гарний приклад. Проте, на практиці буває і так, що позитивна атмосфера в родині сама по собі не виховує в ди­тині протидію зовнішньому впливу. Тож і в цьому випадку підлітку потрібна батьківська порада.

Що ж допоможе ди­тині протистояти біді?

1) Внутрішній самоконтроль і визначення життєвої мети(вона, звичайно, може змінюватись, але головне, що така мета є);
2) любов до батьків, бажання бути поруч із ними;
3) можливість активної участі в суспільному житті (відві­дування гуртків, спортивних секцій, студій);
4) бажання вчитися, успіхи у навчанні;
5) визнання і заохочування з боку оточуючих (дитина від­чуває свою значимість, повагу до себе). Ось на ці фактори батьки мають звернути увагу в першу чергу і на їх основі будувати спілкування із дітьми і їхнєвиховання.

Як саме потрібно обговорювати з підлітком проблему шкідливих звичок?
    Перш за все визначте, що ви хочете донести до свідо­мості дитини, яку думку сформувати? Пам'ятайте, метою нашої розмови про негативний вплив вживання алкоголю, тютюну — не відгородити дитину від зіткнення із цими ре­човинами, але навчити приймати розумні рішення, займа­ти правильну і відповідальну позицію при зустрічі з цими речовинами, тобто — уміти накласти на себе обмеження, а стосовно деяких речовин (тютюну, наркотиків)— уміти повністю відмовитись від їх вживання.
У реальному житті існують деякі труднощі дотримання прийнятого рішення, тому обов'язково має бути обговоре­ною тема існування і важливості соціального впливу. Ваша дитина повинна знати про вплив оточення на неї (а також про вплив, який вона може здійснити на своє оточення). І Підліток повинен навчитися казати «ні» тому, хто пропонує йому щось погане. Тому батьки мають виявляти інтерес до ТОГО, чим займаються друзі їхньої дитини.
   Як загартувати дитину настільки, щоб вона могла сказа­ти «ні» спокусі? Відповідь шукають дорослі по всьому сві­ту. Психологи радять батькам поставити перед собою два завдання:
— сформувати в дитини ставлення до спокуси, уміння дати їй точну оцінку і сказати собі: «Так, у світі є ба­гато речей, що приносять задоволення. Деякі з них небезпечні, і я зумію побудувати своє життя без них»;
— створити умови для об єднання підлітків навколо по­зитивних цілей.
   Фахівці пропонують практичні поради, які можуть ви­явитись корисними підлітку в певних ситуаціях. Вони пи­шуть, що відмова від спиртного або наркотиків — не така вже легка справа. Вона потребує серйозного обмірковуван­ня, певної практики і підтримки зі сторони, а головне — сили волі. Психологи пропонують навчити дитину скори­статися найбільш прийнятною відповіддю при відмові від запропонованого наркотику чи алкоголю.
Ось приблизні кліше:
«Дякую, ні. Це не в моєму стилі»
«Дякую, ні. Мені час на тренування»
«Дякую, ні. Мені це не до вподоби»
   Форма відмови може бути будь-якою. Важливо, щоб вона була рішучою. Якщо вам вдасться запевнити підлітка, що саме відмова від наркотику, а не його вживання — озна­ка сили та дорослості, то ви захистите його від жахливого лиха — наркоманії. Це ж можна сказати і про алкоголь та паління. Було б добре, якби дитина знала, що ті, хто про­понує їй легкий «кайф», можуть бути легко викриті.
Наприклад, зацікавлена у розповсюдженні наркотиків людина зазвичай каже:
1. «Наркотики вживають сильні і талановиті люди». Фактично: всі вони, якщо навіть були такими, дуже скоро втратили свої силу і талант.
2. «Наркотик робить людину вільною».
Фактично: наркомани абсолютно вільні від радощі життя.
3. «Наркотики бувають «всерйоз» і «не всерйоз» — від них завжди можна відмовитись».
Фактично: вони перетворюють життя на безкінечну бо­ротьбу за існування.
4. «Наркотики допомагають вирішити життєві проблеми».
Фактично: вони перетворюють життя на суцільну проб­лему.
6. «Наркотики, як пригодницький роман — позбавляють від нудьгування і прози життя».
Фактично: позбавляють, але разом із життям.
  

Як дізнатися, що дитина щось вживає?
    Багато батьків побоюються того, що їхня дитина ро­бить чимало небезпечних речей, а вони про це не підозрю­ють. Вони хотіли б знати, як це можна визначити, якщо зловживання дійсно існує. Однак, не дивлячись на те, що симптоми вживання відомі, навіть якщо ви будете трима­ти в руках аркуш зі списком таких симптомів, неможли­во визначити, що саме вживає ваша дитина. Тому можна дати добру пораду: якщо поведінка вашої дитини стала не такою, як зазвичай, ви можете, не ставлячи прямих запи­тань, розпитати, чи не вживає вона якихось речовин?
 

Батьки мають обов'язково звернути увагу на такі зміни у поведінці дитини:
1. Раптова зміна друзів.
2. Різке погіршення поведінки.
8. Зміна у харчуванні, смакових звичках.
І. Випадки забудькуватості, недоладної мови.
5. Різки зміни настрою.
6. Повна втрата попередніх інтересів.
7. Раптові порушення координації рухів.
8. Часте згадування наркотиків, алкоголю під час жартів та розмов.
9. На фоні повного здоров'я — розширені зіниці, почерво­нілі очі, кашель, нежить, блювання.
   Однак бути уважним до дитини — це не значить пильно наглядати за кожним її кроком і підозрювати в усьому по­ганому. Це значить — любити і підтримувати її.

   На завершення  розмови пригадаймо слова Макаренка: «...Ви повинні знати, чим живе, що любить, чого не любить, що хоче і чого не хоче ваша дитина. Ви повинні знати, з ким вона дружить, з ким грається, і у що грається, ,що читає, як сприймає прочитане... Це все ви маєте знати завжди, з перших кроків вашої дитини. Ви не повинні раптово дізнаватися про різні неприємності та конфлікти, ви повинні їх відчувати і попереджати».